Для юридичних осіб України стосовно законодавчих нововведень в умовах використання земельних ділянок та порядку реєстрації прав на них

Пон, 06/04/2015 - 19:04

Шановні пані та панове!

Інформуємо Вас про те, що 5 квітня 2015 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)»[1] від 12 лютого 2015 року № 191-VІІІ (далі – «Закон»).

Цим Законом, вносяться наступні суттєві зміни щодо використання земельних ділянок юридичними особами України:

  • Вперше на законодавчому рівні закріплюється право громадян передавати у користування юридичним особам України, і відповідне право останніх використовувати земельні ділянки із цільовим призначенням «для ведення особистого селянського господарства». При цьому, такі ділянки можуть використовуватися ними для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства без зміни цільового призначення цих земельних ділянок.

(ст. 33 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-III (ЗК) – у новій редакції).

  • Скасовується обов’язковість розроблення та затвердження проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь і передбачають заходи з охорони земель, для використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, і, відповідно, скасовується відповідальність за їх не розроблення.

(ч.4 ст.22 ЗК - виключена).

  •  Встановлюється мінімальний строк оренди земель сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства - у 7 років.

(ч.10 ст. 93 ЗК доповнюється ч.10; ч.3 ст. 10 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV (Закон «Про оренду землі») – у новій редакції).

  • Змінений перелік істотних умов договору оренди землі і скасовується обов’язковість наявності відповідних додатків до договору оренди землі (плану або схеми та кадастрового плану ділянки, акту визначення меж в натурі (на місцевості), акту приймання-передачі об'єкта оренди, та, у визначених випадках, проекту відведення ділянки).

Так, відповідно до нової редакції ст. 15 Закону «Про оренду землі»:

«Істотними умовами договору оренди землі є:

  • об’єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);
  • строк дії договору оренди;
  • орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови».

  • Законодавчо визначений момент передання земельної ділянки за договором оренди землі.

Таким моментом є момент державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

(ст. 17 Закону «Про оренду землі» - у новій редакції).

  • Зміни форм орендної плати.

Законом визначена переважна форма справляння орендної плати - грошова.

При цьому, передбачено право сторін договору оренди землі, за їх згодою, проводити розрахунки щодо орендної плати у натуральній формі, які мають відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

Право провадити розрахунки у натуральній формі не поширюється, як і раніше, на випадки оренди ділянок державної / комунальної власності.

(ст. 22 Закону «Про оренду землі» - у новій редакції).

  • Встановлено новий вид права земельного сервітуту.

Так, Законом пункт «в» статті 99 ЗК, який передбачав такий вид права земельного сервітуту, як «право прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій», викладений в новій редакції і встановлює замість цього: «право на розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм)».

  • Нові тарифи за державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень та суб’єкти з прийому та видачі документів за такими реєстраційними діями.

Стаття 29 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” (Закон про реєстрацію) викладена Законом в новій редакції, відповідно до якої за державну реєстрацію прав справляється адміністративних збір.

Для юридичних осіб адміністративний збір встановлений у такому розмірі:

1) за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно:

щодо об’єктів нерухомого майна площею до 500 квадратних метрів — 0,3 мінімальної заробітної плати;

щодо об’єктів нерухомого майна площею понад 500 квадратних метрів — 0,6 мінімальної заробітної плати;

щодо об’єктів нерухомого майна площею понад 5000 квадратних метрів — 1,4 мінімальної заробітної плати;

2) за державну реєстрацію іншого речового права на нерухоме майно, крім права оренди землі, — 25 відсотків розміру адміністративного збору за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно;

3) за державну реєстрацію обтяження права на нерухоме майно — 0,07 мінімальної заробітної плати;

4) за державну реєстрацію права оренди земельної ділянки — 0,06 мінімальної заробітної плати;

5) за внесення змін до записів Державного реєстру прав, у тому числі виправлення технічної помилки, допущеної з вини заявника, — 0,04 мінімальної заробітної плати.

Адміністративний збір справляється у відповідному розрахунку від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому подаються відповідні документи для проведення державної реєстрації прав.

Частиною 3 ст. 29 названого Закону про реєстрацію передбачається, також, що, заявник, при проведенні державної реєстрації прав, окрім адміністративного збору, сплачує за отримання витягу з Державного реєстру прав.

При цьому, у разі відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень адміністративний збір не повертається, а плата за надання витягу з Державного реєстру прав підлягає поверненню, а у разі відкликання заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - адміністративний збір та плата за надання витягу з Державного реєстру прав підлягають поверненню (ч.4 ст. 29 Закону про реєстрацію).

Законом також передбачено, що повноваження державного реєстратора, передбачені Законом про реєстрацію, з видачі та прийому документів можуть виконувати посадові особи органів місцевого самоврядування, адміністратори центрів надання адміністративних послуг, нотаріуси (ч.1 ст. 9 Закону про реєстрацію – у новій редакції).

* * *

Просимо звернути Вашу увагу, що дані, викладені у цьому Інформаційному листі, призначені для загального ознайомлення і не можуть вважатися юридичною консультацією.

Фінальні підписані Президентом України та опубліковані тексти нормативно-правових актів можуть відрізнятися від їх останніх редакцій, що перебувають у вільному доступі.

Висловлюємо сподівання, що ця інформація була корисною для Вас. Ми продовжуємо стежити за останніми змінами у законодавстві України.

У випадку виникнення необхідності у більш детальному роз’ясненні положень законодавства, будь ласка, звертайтесь до нас у будь-який зручний для Вас час.

Контактні особи:

Ігор Огороднійчук, партнер

+380 44 391 30 01 io@omp.ua

Анастасія Якушенко, старший юрист

+380 44 391 30 01 a.yakushenko@omp.ua

 

[1] З повним текстом Закону Ви можете ознайомитись на сайті урядового журналу «Голос України». Режим доступу: http://www.golos.com.ua/article/253578 .