МЕХАНІЗМ СПРАВЛЯННЯ ПДВ З АГРОВИРОБНИКІВ: ЗМІНИ-2016

Чтв, 04/02/2016 - 17:06
Замість вступного слова

01 січня 2016 року набрали чинності зміни внесені до Податкового кодексу України (надалі – ПКУ) Законом України від 24 грудня 2015 року №909-VIII (надалі – Закон).

Незважаючи на норму п.4.1.9 ПКУ, де чітко передбачено, що зміни до будь-яких елементів податків та зборівне можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки, Закон №909-VIII було прийнято 24 грудня 2015 року, а набрав він чинності через сім календарних днів. Уже традиційно, два роки поспіль порушується принцип стабільності податкового законодавства, а платники податків звикають працювати за новими правилами.

Концептуальні зміни в оподаткуванні торкнулися й механізму справляння спеціального режиму з податку на додану вартість (надалі – спец. ПДВ).

 I.  Спеціальний режим з ПДВ у «новому форматі»

Спеціальний режим з податку на додану вартість діє тимчасово, лише у 2016 році. З 2017 році агровиробники сплачуватимуть ПДВ на загальних підставах (пп.4 п.2 розділу XIX ПКУ). Крім цього, спец. ПДВ функціонує в «новому форматі». Якщо раніше вся сума спец. ПДВ зараховувалася на єдиний рахунок агровиробників і повністю залишалася в його розпорядженні, то тепер розподіл спец. ПДВ здійснюється залежно від виду діяльності агровиробника. А саме:

  • за операціями з сільськогосподарськими (надалі – с/гтоварами/послугами (крім операцій із зерновими і технічними культурами та операцій з продукцією тваринництва): до бюджету зараховується 50% спец. ПДВ, і 50% -- на спец. рахунок;
  • за операціями із зерновими (1001 - 1008 за УКТ ЗЕД) і технічними (1205 і 1206 00 за УКТ ЗЕД) культурами: до бюджету – 85 %; на спец. рахунки – 15%;
  • з продукцією тваринництва (товарні позиції 0102 і 0401 згідно з УКТ ЗЕД): до бюджету – 20 %; на спец. рахунки – 80 %.

На виконання змін внесених Законом, 11 січня Державною казначейською службою України було додатково відкрито рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ. Такі рахунки відкриті на доповнення до вже відкритих суб’єктами спеціального режиму оподаткування рахунків, на які перераховуються кошти для розрахунків з бюджетом (3751) та для перерахування коштів на спеціальні рахунки (3752).

Якщо один с/г виробник здійснює усі перелічені види діяльності, то фактично буде три спец. рахунка, що звісно ускладнює адміністрування та «розпорошує» грошові кошти.

Крім цього, кошти із спец. рахунків перераховуються до бюджету протягом операційного дня, а не в загальному порядку. Недолік такого перерахування полягає в тому, що за результатами податкового періоду в платника податку може й не бути податкових зобов’язань до сплати, а суми спец. ПДВ будуть списуватися автоматично протягом дня, тобто ПДВ сплачуватиметься до бюджету фактично «авансом».

Таким чином, розподіл сум спец. ПДВ між державою та агровиробником здійснюється автоматично протягом одного операційного дня, а пропорція такого розподілу залежить від операцій с/г виробника.

II.  Кошти на рахунках

Кошти, необхідні для забезпечення реєстрації складених в 2015 році податкових накладних (надалі – ПН), які реєструються в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі – ЄРПН) після 1 січня 2016 року, перераховуються на додаткові електронні рахунки (3752), які були відкриті сільськогосподарським товаровиробникам у 2015 році.

Якщо за результатами останнього звітного періоду 2015 року в податковій звітності з податку на додану вартість (0121 - 0123) визначено суми для перерахування на спеціальний рахунок, і такі суми не було перераховано на додатковий електронний рахунок, або було перераховано не в достатньому розмірі, суми податку, необхідні для перерахування на спеціальний рахунок за результатами подання звітності, також перераховуються на додаткові електронні рахунки (3752), відкриті сільськогосподарським товаровиробникам у 2015 році (Лист ДФСУ від 05.01.2016 р. «Про особливості застосування спеціального режиму оподаткування в сільському господарстві у 2016 році»).

Постановою від 30 грудня 2015 р. № 1177 Кабінетом Міністрів України (надалі – КМУ) внесено зміни до Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість (надалі – Порядок). Згідно п. 7 Порядку у разі анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його електронному рахунку перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. У разі анулювання реєстрації платника податку — суб’єкта спеціального режиму оподаткування або виключення його з реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування його додаткові електронні рахунки, на яких відсутні кошти, закриваються не раніше ніж протягом наступного робочого дня, що настає за днем такого анулювання/виключення. Казначейство перераховує суми податку до бюджету, в тому числі суми податку, зараховані на додаткові електронні рахунки і не списані з рахунка станом на наступний робочий день з дня анулювання реєстрації платника податку — суб’єкта спеціального режиму оподаткування або виключення його з реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування.

Тобто, кошти, необхідні для забезпечення реєстрації складених в 2015 році ПН, які реєструються в ЄРПН після 1 січня 2016 року, перераховуються на «старі» рахунки, що були відкриті у 2015 році.

Якщо за результатами останнього звітного періоду 2015 року визначено суми для перерахування на спеціальний рахунок, і такі суми не було перераховано або було перераховано не в достатньому розмірі,  то необхідні суми також перераховуються на «старі» рахунки, що були відкриті у 2015 році.

У випадку анулювання реєстрації платника ПДВ залишок коштів на електронному рахунку перераховується до бюджету. У випадку виключення анулювання реєстрації платника податку — суб’єкта спеціального режиму оподаткування або виключення його з реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування грошові кошти на спец. Рахунках перераховуються до бюджету на наступний робочий день з дня анулювання реєстрації платника податку — суб’єкта спеціального режиму оподаткування або виключення його з реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування.

III.  Реєстрація податкових накладних, податковий кредит

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (п. 198.2 ПКУ). Звертаємо Вашу увагу, що це правило застосовується й до форвардних та ф’ючерсних контрактів.

З 29 липня 2015 діє норма, згідно з якою у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної (п. 198.6 ПКУ).

Отже, належним чином складена та зареєстрована в ЄРПН протягом 180 днів податкова накладна, яка не була включена до складу податкового кредиту в податковому періоді її складання/реєстрації та з дати складання якої не минуло 365 днів, може бути включена до складу податкового кредиту в наступних звітних (податкових) періодах протягом 365 календарних днів з дати її складання шляхом відображення сум податку в розділі II «Податковий кредит» податкової декларації з ПДВ.

Разом з тим, звертаємо Вашу увагу, що за порушення строків реєстрації податкових накладних застосовуються штрафи та пеня (п.120-1.1 ПКУ, п.120-1.2 ПКУ). За порушення реєстрації ПН, розрахунку коригування в ЄРПН

  • до 15 календарних днів – 10% від суми ПДВ зазначеної в накладній / розрахунку коригування;
  • від 16 до 30 календарних днів – 20%;
  • від 31 до 60 календарних днів – 30%;
  • 61 календарний день і більше – 40%;
  • 180 календарних днів – 50%.

Тому, з однієї сторони сума ПН зареєстрована із запізненням включається до податкового кредиту, а з іншої – за таке прострочення сплачуються суттєві штрафні санкції.

IV.  Постачання самостійно виготовлених товарів

До змін внесених Законом база постачання самостійно виготовлених товарів не могла бути нижче їх собівартості. Така норма створювала багато проблем для с/г підприємств, оскільки визначити собівартість продукції фізично можливо лише по результатах року. Тепер база постачання самостійно виготовлених товарів не може бути нижче рівня звичайних цін. Згідно з пп.14.171 ПКУ звичайна ціна – ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ (це визначення не стосується контрольованих операцій). Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Щодо форвардних та ф’ючерсних контрактів, що є популярними серед агровиробників, то звичайною ціною є ціна, яка відповідає форвардній або ф’ючерсній ціні на дату укладення такого контракту (абз.5 пп.14.1.71 ПКУ).

V.   Постачання зернових

Пунктом 83 Закону із підр. 2 розд. ХХ ПКУ виключено, зокрема, п. 15 прим.2, відповідно до якого тимчасово до 31 грудня 2017 року включно від оподаткування ПДВ звільнялись операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 00 згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств – виробників, а також операції з вивезення в митному режимі експорту зернових та технічних культур, зазначених в абзаці першому п. 15 прим.2. підр. 2 розд. ХХ ПКУ.

Таким чином, з 01.01.2016 року операції з постачання зернових та технічних культур на митній території України оподатковуються ПДВ за ставкою 20 %, а операції з вивезення в митному режимі експорту зернових та технічних культур підлягають оподаткуванню за ставкою 0 %.

Звертаємо Вашу увагу, що попередня (авансова) оплата вартості товарів, що вивозяться за межі митної території України не змінює значення сум податку, які відносяться до податкового кредиту такого експортера (п.187.11. ПКУ).

VI.   Постачання сільськогосподарської продукції не платникам ПДВ

Якщо с/г продукція придбавалася в населення, або в осіб, що не є платниками ПДВ, а потім продавалася не платникам ПДВ, то: об’єктом оподаткування ПДВ буде встановлена продавцем (платником ПДВ) торгова націнка 9п.189.12 ПКУ). При цьому податковий кредит не визначається. Разом з тим, необхідним є дотримання всіх умов, а саме:

  • продукція / продукти її переробки є сільськогосподарськими;
  • продукція / продукти її переробки реалізуються у тому вигляді, у якому їх було придбано, тобто проведення технологічних процесів, пов’язаних з її обробкою, доробкою, переробкою і ттп., не повинно бути;
  • придбання продукції та продуктів її переробки здійснено лише у фізичних осіб, які не є платниками ПДВ;
  • продаж здійснюється виключно неплатникам ПДВ.

VII. Скасовано залежність «податкових пільг» від факту реєстрації права оренди

З 01.01.2016 року підстава для нарахування орендної плати – договір. Положення, що право оренди повинно бути зареєстрованим усунено з п.288.1 ПКУ.

Процедура реєстрації речових прав на нерухоме майно є досить тривалою у часі та вимагає значних затрат. Права оренди на земельні ділянки реєструються дуже повільно, або взагалі не реєструються.Податкові органи дотримувалися позиції, що сільськогосподарська продукція, вироблена (вирощена) на земельних ділянках, щодо яких не зареєстроване право оренди, для цілей оподаткування податком на додану вартість (ПДВ) в умовах спеціального режиму з ПДВ не може вважатися власновиробленою.

Тому, суми податкових зобов’язань з ПДВ за операціями з постачання такої продукції (яка є сільськогосподарською) підлягають сплаті до державного бюджету.

Враховуючи той факт, що ця вимога усунена з ПКУ с/г виробникам буде «трошки легше дихати».

VIII .    Відшкодування ПДВ

Механізм відшкодування ПДВ у 2016 році також зазнав змін. В першу чергу, агровиробники та трейдери можуть відшкодовувати ПДВ за експортними операціями щодо зернових та технічних культур.

По-друге, Законом збережено мораторій на проведення документальних позапланових перевірок платників податків, що подали заяву на відшкодування з бюджету ПДВ і сума такого відшкодування становить більше 100 тис. грн. Продовжено мораторій й на перевірки суб’єктів господарювання, що закупляли товари у платників податку, що застосовують спец.ПДВ і також подалися на відшкодування.

Тому, проводиться лише камеральна перевіркадля узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування. Строк такої перевірки становить 30 календарних днів. За результатами такої перевірки податкова протягом 3 робочих днів надає висновок із сумою до відшкодування Казначейству, яке в свою чергу, повинно протягом 3 операційних днів перерахувати ці кошти платнику податків.

Повний перелік платників податку, які отримали бюджетне відшкодування, щомісячно публікується на сайті Казначейства, з обов’язковим зазначенням сум таких відшкодувань. Тобто інформація про осіб, яким  пощастило відшкодувати ПДВ має бути публічною. Разом з тим, в жодному законодавчову акті не прописана черговість, за якою Казначейство повинно здійснювати перерахунок грошових коштів. У випадку не перерахування Казначейством грошових коштів платник податків має дуже обмежені дієві способи захисту своїх прав, адже на казначейські рахунки арешт не накладається.

Висновки

Неозброєним оком видно, що зміни в оподаткуванні продовжують тенденцію збільшення податкового навантаження на агровиробників. Окрім змін (не на користь аграріїв) в розподілі спец. ПДВ, с/г виробникам підвищили ставки єдиного податку четвертої групи, зокрема за ріллі, сіножаті, пасовища доведеться сплачувати 0,81% від нормативної грошової оцінки за землю, що у 2015 році теж суттєво зросла. До яких наслідків призведуть ці зміни покаже час. 

Для газети АгроМаркет

 

Мартинів Андріанна